pull

[pʊl]

1. n

1) тяга; смикання; натяг

2) напруження, зусилля

3) веслування; прогулянка на човні

4) удар весла

5) ковток

6) затяжка (тютюновим димом)

7) шнурок, ручка (дзвінка тощо)

8) розм. протекція, зв'язки, блат

9) розм. перевага

10) друк. пробний відбиток

11) привабливість

2. v

1) тягти; натягувати

to pull the horse — натягувати віжки

2) витягувати, висмикувати; смикати, сіпати

to pull smb.'s hair — сіпати когось за волосся

to pull a bell — дзвонити

3) розтягувати; розривати

to pull to pieces — 1) розривати на шматки 2) розкритикувати

4) рвати, збирати (квіти, фрукти)

5) веслувати; пливти (про човен з веслярами)

6) тягти, мати тягу

7) притягати, присмоктувати

8) друк. робити відбитки

9) розм. зробити, вчинити (щось незаконне)

10) спорт. відбивати м'яч

•

- pull about

- pull apart

- pull at

- pull back

- pull down

- pull in

- pull off

- pull on

- pull out

- pull over

- pull round

- pull through

- pull together

- pull up