puncture
['pʌŋkʧə]
1. n
1) укол, прокол; пункція
2) прокол (особл. шини)
3) ел. пробій (ізоляції)
2. v
1) проколювати; пробивати отвір
2) діставати прокол
Англійсько-український словник['pʌŋkʧə]
1. n
1) укол, прокол; пункція
2) прокол (особл. шини)
3) ел. пробій (ізоляції)
2. v
1) проколювати; пробивати отвір
2) діставати прокол
Англійсько-український словник