reprieve
[rɪ'priːv]
1. v
1) юр. відстрочувати виконання (смертного) вироку
2) давати перепочинок
2. n
1) юр. відстрочення виконання (смертного) вироку
2) перепочинок, тимчасове полегшення
Англійсько-український словник[rɪ'priːv]
1. v
1) юр. відстрочувати виконання (смертного) вироку
2) давати перепочинок
2. n
1) юр. відстрочення виконання (смертного) вироку
2) перепочинок, тимчасове полегшення
Англійсько-український словник