ring

[rɪŋ]

I

1. n

1) кільце

2) коло, круг

3) обруч; обід; обідок

4) оправа (окулярів)

5) циркова арена

6) майданчик для боротьби; ринг

7) (the Ring) спорт. бокс

8) (the rings) pl збірн. професіональні гравці на перегонах, букмекери

9) об'єднання підприємців для спільного контролю над ринком

10) кліка; банда, ватага

11) тех. хомут, фланець

12) річне кільце (дерева)

13) архт. архівольт (арки)

••

to make rings round — заткнути за пояс; набагато випередити, обігнати

2. v

1) оточувати кільцем (in, round, about)

2) надівати кільце

3) затягати кільце в ніс

4) кружляти

II

1. v (past rang, рідк. rung; p. p. rung)

1) дзвеніти

2) дзвонити

3) звучати, лунати, бриніти

to ring false — звучати фальшиво

4) розноситися, лунати (про славу і т.п.)

•

- ring at

- ring down

- ring for

- ring off

- ring up

2. n

1) розм. телефонний дзвоник

2) дзвін; дзенькіт

3) звучання, звук

4) натяк на

it has the ring of truth about it — це звучить правдоподібно

5) церк. благовіст