root

I [ruːt]

1. n

1) корінь

to pull up by the roots — викорінювати; викорчовувати

to take root, to strike root — пускати коріння, вкорінюватися

2) коренеплоди

3) корінь, причина, джерело

the root of all evil — корінь зла

4) мат. корінь

square [second] root — квадратний корінь

cube [third] root — кубічний корінь

5) attr. корінний, основний

the root principle — основний принцип

••

root and branch — докорінно

2. v

1) пускати коріння, вкорінювати(ся)

2) приковувати

fear rooted him to the ground — жах прикував його до місця

3) виривати з коренем

4) підривати коріння (про свиню); рити землю рилом

5) впроваджувати

•

- root up

II [ruːt]

v амер. sl.

підтримувати, заохочувати, підбадьорювати, вболівати (for)