rout

I [raut]

1. n

розгром; поразка; безладна втеча

to put to rout — розбити вщент; погнати, примусити тікати

2. v

розбити вщент; примусити тікати

II [raut]

n

1) збіговисько, галасливий натовп

2) юр. незаконне зборище

III [raut]

v

1) рити землю рилом (про свиню)

2) викопувати, виявляти

3) піднімати з ліжка

4) виганяти

5) обшукувати