rupture
['rʌpʧə]
1. n
1) перелом; пролом
2) розрив
3) мед. грижа
4) ел. пробій (ізоляції)
2. v
1) проривати (оболонку)
2) поривати (розривати) зв'язок
3) мед. спричиняти грижу
Англійсько-український словник['rʌpʧə]
1. n
1) перелом; пролом
2) розрив
3) мед. грижа
4) ел. пробій (ізоляції)
2. v
1) проривати (оболонку)
2) поривати (розривати) зв'язок
3) мед. спричиняти грижу
Англійсько-український словник