rush

[rʌʃ]

I n

очерет, тростина, ситник; рогіз

II

1. v

1) кидатися; мчати; рушати; пориватися

an idea rushed into my mind — мені раптом спало на думку

2) діяти (виконувати) надто квапливо

to rush to a conclusion — робити поспішний висновок

to rush a bill through Parliament — провести спішно законопроект через парламент

3) хлинути, ринути

4) підганяти, квапити

5) військ. брати навальним натиском

to be rushed — зазнати несподіваного нападу

6) sl. обдирати (покупця)

2. n

1) навальний рух; кидок; натиск; наплив; напір

2) прилив (крові)

3) військ. стрімка атака

4) амер. змагання

5) гірн. раптове осідання покрівлі

6) напруження, поспіх, метушня

7) attr. поспішний, терміновий; що вимагає швидких дій

rush work амер. — напружена, термінова робота

rush meeting амер. — похапцем скликані збори