separate
1. ['sep(ə)rət]
adj
1) окремий
2) ізольований; відокремлений
3) сепаратний
separate peace пол. — сепаратний мир
4) особливий; індивідуальний, самостійний
2. ['sepəreɪt]
v
1) відокремлювати(ся), відділяти(ся), розділяти(ся)
2) розлучати(ся), розходитися
3) сортувати; відсіювати
4) розкладати (на частини)
5) військ.
to separate from active service, амер. to separate from the service — звільняти, демобілізувати
3. ['seprət]
n
окремий відбиток (статті)
Англійсько-український словник