shell

[ʃel]

1. n

1) шкаралупа, лушпина

2) черепашка

3) оболонка; скорина

4) трубка (ракети); гільза (патрона)

5) артилерійський снаряд

6) панцир, щит (черепахи)

7) кістяк; каркас

8) труна

9) тех. зовнішня частина машини; кожух

10) pl sl. гроші

11) легкий човен

12) attr. що має оболонку

••

to come out of one's shell — вийти із своєї шкаралупи; стати комунікабельним (розкутим)

2. v

1) лущити, обчищати, знімати шкаралупу

2) обстрілювати артилерійським вогнем

shell off — лущитися

shell out — 1) військ. вибивати артилерійським вогнем 2) sl. розщедрюватися