shut

[ʃʌt]

1. v (past і p. p. shut)

1) закривати(ся); зачиняти(ся)

2) замикати(ся)

3) припиняти, закінчувати (роботу)

4) складати, закривати

5) перекривати (доступ), перегородити (прохід)

•

- shut down

- shut in

- shut off

- shut out

- shut to

- shut up

- shut up!

••

to shut one's eyes to smth. — закривати очі на щось

to shut the door upon smb. [smth.] — не приймати когось (чогось); відмовлятися прийняти когось (щось)

2. adj

закритий, замкнений, зачинений