sort
[sɔːt]
1. n
1) рід; вид; сорт; розряд; різновид, тип
2) спосіб; манера
after a sort — 1) якимсь чином 2) за образом і подобою
3) pl друк. літери (гарнітури)
4) розм. якість, характер
a good sort розм. — гарний хлопець
the better sort — видатні люди
••
nothing of the sort — нічого подібного
in sort — певною мірою
a sort of — щось на зразок
that sort of thing — тому подібне
to be out of sorts — 1) бути не в настрої 2) погано почувати себе
that is your sort! — оце чудово!
2. v
сортувати; розбирати, класифікувати (тж. sort out)
Англійсько-український словник