special

['speʃ(ə)l]

1. adj

1) спеціальний; особливий

special correspondent — спеціальний кореспондент

special envoy — надзвичайний посланець

special pleading — упереджена аргументація

2) особливий, індивідуальний

to be of special interest — мати особливий інтерес

3) певний

4) екстрений

special train — екстрений потяг (поїзд)

2. n

1) екстрений випуск

2) екстрений потяг (поїзд)

3) спеціальний кореспондент