spit

[spɪt]

I

1. n

1) рожен

2) довга мілина, намивна коса, довгий мис, стрілка

2. v

1) настромлювати (м'ясо) на рожен

2) проколювати, простромлювати

II

1. v (past і p. p. spat)

1) плювати(ся); харкати (кров'ю)

2) пирхати, фиркати

3) тріщати, шипіти (про вогонь, свічку)

4) мрячити, бризкати

•

- spit at

- spit out

- spit upon

2. n

1) слина; плювок

2) невеликий дощик (сніг)

••

he is the very spit of his father — він — вилитий батько

spit and polish — 1) військ. розм. чищення зброї 2) мор. ідеальна чистота

spit and polish discipline — сувора дисципліна