spoil

[spɔɪl]

1. n

1) (звич. pl) здобич; награбоване добро

2) прибуток; вигода, одержана в результаті конкуренції тощо

3) твір мистецтва (рідкісна книга і т.п.) придбані з великими труднощами

4) pl амер. державні посади, які розподіляються серед прихильників партії, що перемогла на виборах

5) гірн. вийнятий ґрунт; пуста порода

2. v (past і p. p. spoiled, spoilt)

1) заст. грабувати, відбирати

2) пестити

3) псувати(ся) (про продукти)

4) sl. калічити, нівечити; вбивати

••

to be spoiling for розм. — дуже бажати (чогось); зголодніти (за чимсь)

to be spoiling for a fight — лізти в бійку