spring

I [sprɪŋ]

1. v (past sprang, sprung; p. p. sprung)

1) стрибати, підскакувати; кидатися

to spring over smth. — перескочити через щось

to spring to one's feet — схопитися на ноги

2) бити джерелом

3) брати початок; походити; виникати

his mistakes spring from carelessness — його помилки — результат недбалості

4) з'являтися

many new houses have sprung up in this district — в цьому районі з'явилося багато нових будинків

5) підноситися

6) швидко перейти в інший стан

to spring into fame — стати славетним

7) пускати ростки (паростки), проростати; сходити

the buds are springing — з'являються бруньки

8) жолобитися (про дошку)

9) давати тріщину, тріскатися, розколювати(ся)

10) вибухнути (про міну)

11) сполохати (дичину)

12) відпускати пружину

13) бризнути (про кров)

14) раптом (несподівано) відкрити (повідомити) (upon)

to spring surprises — робити сюрпризи

15) sl. випустити з в'язниці

16) тех. підвішувати; припасовувати пружину (ресори); установлювати на пружині

•

- spring back

- spring out

- spring up

2. n

1) стрибок

to take a spring — стрибнути

to rise with a spring — підскочити

2) пружина; ресора

3) пружність, еластичність

4) жвавість, енергія

5) джерело

6) мотив, причина; початок

7) мор. тріщина, теча

II [sprɪŋ]

n

1) весна

2) attr. весняний