stall

[stɔːl]

1. n

1) стійло

2) рундучок, намет; прилавок; ларьок

3) театр. крісло в партері

orchestra stall — крісло в перших рядах

pit stall — крісло в задніх рядах

4) сидіння у вівтарі (для духовних осіб)

5) сан каноніка

6) місце стоянки автомашин

7) амер. sl. відмовка, привід

8) гірн. забій

9) ав. втрата швидкості

2. v

1) ставити у стійло

2) робити стійло в стайні

3) застрягати, загрузати (в снігу тощо)

4) амер. зупиняти, затримувати

5) розм. вводити в оману, обманювати; ухилятися

6) ав. втрачати швидкість