standing

['stændɪŋ]

1. adj

1) що стоїть

2) постійний; установлений

standing army — постійна армія

standing committee — постійна комісія

standing jest — невичерпний об'єкт для жартів

standing menace — вічна загроза

3) нерухомий; не пересувний

4) що простоює (не працює)

5) що виконується з стоячого положення

standing jump — стрибок з місця

6) непроточний, стоячий (про воду)

2. n

1) стояння

2) становище

a person of high standing — високопоставлена особа

3) тривалість

4) стаж

5) місце перебування

••

to have no standing — бути непереконливим