stop

[stɒp]

1. v

1) зупиняти(ся)

to stop dead — раптово (різко) зупинитися

not to stop short of anything — ні перед чим не зупинятися

stop the thief! — лови злодія!

do not stop — продовжуйте

the train stops five minutes — потяг (поїзд) стоїть п'ять хвилин

stop a moment! — стійте!, стривайте!

2) припиняти(ся); закінчувати(ся)

stop grumbling! — киньте бурчати!

to stop payment — припинити платежі; збанкрутувати

3) розм. зупинятися (залишатися) ненадовго; гостювати

to stop with friends — гостювати у друзів

to stop at home — залишатися вдома

4) утримувати, вираховувати; урізувати

the cost must be stopped out of his salary — вартість слід утримати з його платні

5) стримувати (від чогось — from)

6) перепиняти; блокувати

to stop the way — заступити дорогу

7) затикати, замазувати; шпаклювати

to stop a gap — заповнити прогалину

to stop a leak — зупинити течу

to stop one's ears — затикати вуха

to stop smb.'s mouth — заткнути комусь рота

to stop a tooth — запломбувати зуб

to stop a wound — зупинити кровотечу

8) ставити розділові знаки

9) відбивати (удар у боксі)

10) муз. притискати струну; натискати на клапан (вентиль) (духового інструмента)

11) мор. стопорити, закріпляти

•

- stop by

- stop down

- stop in

- stop off

- stop out

- stop over

- stop up

••

to stop a blow with one's head жарт. — дістати удар в голову

to stop a bullet [a shell] sl. — бути пораненим (убитим)

2. n

1) зупинка, затримка, припинення; кінець

to bring to a stop — зупинити

to come to a stop — зупинитися

to put a stop to smth. — покласти край чомусь

2) пауза, перерва

3) коротке перебування, зупинка

4) зупинка (трамваю тощо)

5) розділовий знак

full stop — крапка

to come to a full stop перен. — зайти в безвихідь

6) тон (манера) розмови

7) пробка, затичка

8) муз. клапан, вентиль (духового інструмента); лад (струнного інструмента); регістр (органа)

9) фон. проривний приголосний звук (тж. stop consonant)

10) = stop-order 1)

11) тех. обмежник, стопор

12) фот. діафрагма