stray

[streɪ]

1. v

1) збиватися з дороги, заблудити; відбитися

2) поет. блукати; бродити; тинятися

3) збитися з шляху істинного

4) відхилитися від теми

2. n

1) тварина (дитина), що заблудилася

2) рад. сторонні сигнали; перешкоди

3. adj

1) що заблудив; бездомний

2) випадковий, несподіваний

a stray bullet — випадкова (сліпа) куля

stray thoughts — безладні думки