superlative

[s(j)uː'pɜːlətɪv]

1. adj

1) найбільший, найвеличніший, найвизначніший

2) грам. найвищий (ступінь)

2. n

1) вершина, кульмінація, найвища точка

2) грам. найвищий ступінь

3) грам. прикметник (прислівник) у найвищому ступені

••

to speak in superlatives — перебільшувати