swing

[swɪŋ]

1. v (past і p. p. swung)

1) коливати(ся), гойдати(ся); хитати(ся); розмахувати

to swing one's arms — розмахувати руками

2) вішати, підвішувати; розм. бути повішеним (страченим)

3) вертіти(ся), крутити(ся); повертати(ся)

4) іти розміреним кроком

5) амер. успішно провести (щось)

6) виконувати джазову музику

7) жити повним життям; бути на рівні сучасності

••

no room to swing a cat in — дуже тісно; яблуку нема де впасти; нема де повернутися

to swing open — розчинятися

to swing a ship about — повертати судно

to swing the lead sl. — симулювати

to swing to — зачинятися

2. n

1) гойдання, хитання; коливання

2) розмах; змах; хід

in full swing — у розпалі

let him have his swing — нехай вичерпає свій запас енергії (переказиться)

3) розмірена (ритмічна) хода

4) ритм

5) гойдалка

6) фіз., мех. амплітуда коливань

7) тех. максимальне відхилення стрілки (приладу)

8) свінг (у боксі)

9) = swing music

••

to go with a swing — іти як по маслу