throat

[θrəut]

1. n

1) горло, гортань, горлянка

to clear one's throat — відкашлюватися

to stick in one's throat — застряти в горлі

2) книжн. голос

a throat of brass — гучний (грубий) голос

3) вузький прохід, вузький отвір; жерло вулкана

4) тех. горловина, сполучна частина; розрахунковий розмір

5) мет. колошник (домни); горловина (конвертора)

6) мор. п'ятка (гафеля)

••

to cut one another's throats — смертельно ворогувати

to give smb. the lie in his throat — викривати когось у зухвалій брехні

to lie in one's throat — зухвало брехати, брехати прямо у вічі

to jump down smb.'s throat — перебивати когось, заперечувати

to thrust smth. down smb.'s throat — силою нав'язати щось комусь

2. v

1) бубоніти, мимрити

2) наспівувати хрипким голосом