tiptoe

['tɪptəu]

1. n

кінчики пальців ніг

on a tiptoe — 1) навшпиньки 2) крадькома 3) очікуючи

to be on tiptoe with curiosity — тремтіти з цікавості

to keep smb. on tiptoe — 1) тримати когось в напруженні 2) бути вимогливим (щодо підлеглих)

2. v

1) ходити навшпиньки

2) підкрадатися