topping

['tɒpɪŋ]

1. n

1) верхівка, верхня частина

2) зрізування верхівки (дерева), прищипування (рослин)

3) pl частини, зрізані з верхівки (дерева тощо)

2. adj

1) що здіймається

2) чільний, головний; найперший

3) розм. чудовий

4) амер. зарозумілий