toss

[tɒs]

1. v (past і p. p. tossed, поет. tost)

1) кидати; метати; підкидати

to toss [up] a coin — 1) грати в орлянку 2) вирішувати суперечку підкиданням монети

2) закидати, задирати (голову)

3) піднімати на роги (про бугая)

4) скидати (вершника)

5) відкидати, шпурляти

6) носитися (по хвилях); підніматися і опускатися (про судно)

7) тривожно кидатися (про хворого; часто toss about)

8) гірн. промивати (руду)

•

- toss off

- toss up

2. n

1) кидання; метання; підкидання, відкидання

the toss of the coin — жеребкування

to win the toss — 1) виграти в орлянку 2) виграти парі

2) поштовх; коливання

3) падіння (з коня)

4) = toss-up