tower

['tauə]

1. n

1) башта, вежа

2) цитадель, фортеця

3) твердиня; оплот, опора

a tower of strength — надійна опора; захисник, на якого цілком можна покластися

4) тех. опора

5)

the Tower of London — Лондонський Тауер

2. v

1) височіти; здійматися, підноситися; (часто tower up)

2) бути вище від інших (тж. перен.; звич. tower above, tower over)