trail

[treɪl]

1. v

1) волочити(ся), тягти(ся)

2) відставати; іти позаду; плентатися

3) іти по сліду; вистежувати

4) протоптати (стежку)

5) прокладати шлях

6) звисати (про волосся); стелитися (про рослини)

7) трелювати (колоди)

8) анонсувати кіно(теле)фільм

••

to trail one's coat — триматися зухвало, лізти в бійку

2. n

1) слід, хвіст

to be on the trail of smb. — вистежувати когось

to foul the trail — заплутувати сліди

to get on the trail — напасти на слід

to get off the trail — збитися зі сліду

2) стежка

3) бот. сланкий пагін

4) військ. хобот лафета

5) військ. положення напереваги (зброї, спорядження)

6) ав. лінійне відставання бомби