trespass
['trespəs]
1. v
1) юр. порушувати чуже право володіння
2) зазіхати, зловживати (on, upon)
to trespass on one's hospitality — зловживати чиєюсь гостинністю
3) книжн. провинитися
2. n
1) юр. порушення володіння
2) зазіхання, зловживання
3) заст. гріх
Англійсько-український словник