trigger

['trɪgə]

n

1) військ. спусковий гачок; собачка (рушниці)

to pull the trigger — спустити курок; перен. пустити в хід, надати руху

2) засувка

3) імпульс, спонукання

••

easy on the trigger амер. — запальний, легко збудливий

quick on the trigger — що швидко реагує, імпульсивний