trust

[trʌst]

1. n

1) довіра, віра

to have [to put, to repose] trust in — довіряти

to take on trust — приймати на віру

2) відповідальне становище; відповідальність, обов'язок

breach of trust — зловживання довірою

3) надія

he puts trust in the future — він покладає надії на майбутнє

4) ком. кредит

to supply goods on trust — відпускати товари в кредит

5) опіка (над майном тощо)

6) юр. довірена власність; управління майном за дорученням

to hold in trust — зберігати

7) трест, концерн

2. adj

1) довірений, доручений (комусь кимсь)

2) керований за дорученням

3. v

1) довіряти(ся); покладатися (на когось)

he is not a man to be trusted — цій людині не можна довіряти

2) доручати

3) сподіватися; вірити; гадати

I trust you will be better soon — я сподіваюся, що ви незабаром одужаєте

4) давати в кредит