upstairs
[ˌʌp'stɛəz]
1. adv
1) вгору (по сходах); наверх
2) на верхньому поверсі, нагорі
3) ав. на великій висоті; в повітрі
2. adj
що знаходиться на верхньому поверсі (нагорі)
3. n
1) верхня частина будинку
2) людина, що мешкає на верхньому поверсі
Англійсько-український словник