utter

I ['ʌtə]

v

1) видавати, вимовляти (звуки)

2) висловлювати (думки, почуття)

to utter a lie — збрехати

3) пускати в обіг (особл. фальшиві гроші)

II ['ʌtə]

adj (sup uttermost)

1) повний, цілковитий, абсолютний

utter darkness — повна темрява

2) категоричний, беззастережний

3) розм. очевидний, явний

4)

utter barrister — адвокат, який виступає в суді "за бар'єром" (не маючи звання королівського адвоката)