walloping
['wɒləpɪŋ]
1. розм.; n
1) побої; прочухан(ка)
2) цілковита поразка
2. розм.; adj
1) великий, величезний
2) важкий, незграбний
Англійсько-український словник['wɒləpɪŋ]
1. розм.; n
1) побої; прочухан(ка)
2) цілковита поразка
2. розм.; adj
1) великий, величезний
2) важкий, незграбний
Англійсько-український словник