wit

[wɪt]

n

1) (часто pl) розум

2) дотепність

pages sparkling with wit — сторінки, що вражають дотепністю

3) дотепник

he sets up for a wit — він прагне здаватися дотепним

••

to be at one's wit's end — потрапити в глухий кут; бути в безвихідному становищі; не знати, що робити

to have one's wits about one — 1) бути насторожі 2) розуміти що до чого

to live by one's wits — сяк-так викручуватися