work

[wɜːk]

1. n

1) робота; труд; справа, діло; заняття

at work — в дії

out of work — безробітний

2) твір, праця

work of art — твір мистецтва

3) дія, вчинок

dirty work — підлий вчинок

4) pl громадські роботи (тж. public works)

5) pl механізм (особл. годинника)

there is something wrong with the works — механізм розладнаний

6) обробляння

7) pl будівельні роботи; технічні споруди

8) pl військ. укріплення

9) pl бібл. діяння

10) рукоділля; вишивання

11) бродіння

12) фіз. робота

unit of work — одиниця роботи

13) attr. робочий

work horse — робочий кінь

2. v (у деяких значеннях past і p. p. wrought)

1) працювати, трудитися

2) примушувати працювати

she works her servants too hard — вона зовсім заганяла прислугу

3) діяти, бути в дії

4) надавати дії (руху); керувати (машиною тощо)

the machinery is worked by electricity — машини приводяться в рух електрикою

5) рухатися, ворушитися

his mouth worked — у нього тремтіли губи

6) прокладати шлях

to work one's way — прокладати собі шлях

7) (past і p. p. звич. wrought) обробляти, розробляти (родовище)

8) (past і p. p. тж. wrought) спричиняти, викликати, справляти вплив

9) відпрацьовувати

10) займатися рукоділлям; шити; вишивати; плести

11) розм. домагатися обманним шляхом

•

- work on

- work out

- work over

- work up

- work upon

••

to work one's will upon smb. — змусити когось робити по-своєму

to work it sl. — досягти мети