wrench

[renʧ]

1. n

1) сіпання, смикання; скручування

2) вивих, звих

to give one's ankle a wrench — вивихнути ногу

3) перекручення, спотворення (істини, тексту тощо)

4) щемливий біль, туга (під час розлуки)

5) тех. гайковий ключ

2. v

1) вивертати, виривати (тж. wrench off, wrench away, wrench from, wrench out of)

to wrench open — зламувати

2) вивихнути

3) перекручувати, спотворювати (факти, істину)