control

1. n

1) керування, контроль

2) важіль керування; штурвал

2. v

керувати, контролювати

◊

crystal controlled — радіо із кварцовою стабілізацією

to get out of control — втратити керування (про літак)

to go out of control — втратити керування (про літак)

to lose control — втратити керування (літальним апаратом)

to relinquish control — передавати керування (іншому члену екипажа)

to control carriage of firearms — забороняти носіння вогнепальної зброї

to take control — брати керування на себе

•

- access control

- aerodynamic control

- aerodynamic roll control

- aerodrome control

- aileron control

- air control

- aircraft sanitary control

- airflow control

- air traffic control

- airways control

- altitude control

- attitude control

- attitude flight control

- automatic amplitude control

- automatic frequency control

- automatic gain control

- automatic volume control

- automatic range control

- autonomous control

- autopilot control

- boundary layer control

- capacity control

- control of traffic

- controls

- cyclic pitch control

- data link control

- digital engine control

- directional control

- directional control by applying differential collective pitch

- dual control

- elevator control

- engine control

- fire control

- flight controls

- flow control

- guidance control

- gyrorudder control

- hinged vertical control

- homing control

- hydraulic flow control

- lateral control

- LOS control

- man-in-the-loop control

- mission control

- mixture control

- numerical control

- off-line control

- operational control

- pitch control

- primary control

- procedural control

- programmable process control

- radar control

- rudder control

- sanitary control

- software control

- throttle control

- trim control

- vertical control

- yaw control