hold

1. n

1) стабілізація, витримування

2) чекання сигналу на посадку чи зліт

3) відсік (повітряного судна)

4) військ. утримувати, захищати

2. v

1) стабілізувати, витримувати

2) чекати сигналу на посадку чи зліт

◊

to hold down — тримати, утримувати; прикріпляти

to hold off — вирівнювати (положення ПС) безпосередньо перед приземленням

•

- aircraft hold

- altitude hold

- attitude hold

- autopilot altitude hold

- baggage hold

- cargo hold

- freight hold

- ground hold

- heading hold

- hold en-route

- launch hold

- localizer hold

- lower hold

- luggage hold

- preselected altitude hold