Попович, Мирослав Володимирович

Попович, Мирослав Володимирович (1930, Житомир) — укр. філософ. Закінчив філософський ф-т КНУ ім. Т. Шевченка (1953). У 1967 р. захистив докт. дис., проф. (1974); чл.-кор. НАНУ (1992). Від 1956 р. — в Ін-ті філософії ім. Г. Сковороди НАНУ нарізних посадах: від аспіранта та мол. наук, співр. до зав. відділом логіки та методології науки (від 1967 р.). Од 2002 р. директор Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ. Основні сфери філософських інтересів — логіка, філософія науки, теорія та історія культури. Має почесне звання "Заслужений діяч науки і техніки України" (2000). У 2001 р. присуджена Національна премія України ім. Т. Шевченка. Президент Філософського тов-ва України, президент тов-ва "Україна — Франція". Автор понад 300 наукових праць, у т.ч. 10 індивідуальних монографій, багатьох посібників та підручників для студентів і аспірантів вузів.

[br]

Основні твори: "Про філософський аналіз мови науки" (1966); "Філософські питання семантики" (1975); "Світогляд стародавніх слов'ян" (1985); "Микола Гоголь" (1989); "Нарис історії культури України" (1998).