аріанство

АРІАНСТВО — течія в християнстві IV — VI ст., яка обстоювала вчення Александрійського пресвітера Арія про нерівність Сина Божого з Богом-Отцем, яке суперечило встановленому на вселенських соборах у Нікеї (325) і Константинополі (381) церковному догмату про єдиносутність Бога-Отця і Сина. У XVI ст. вчення Арія, трансформоване Социном, утвердилося в Польщі (XVII ст.), звідки прийшло і в Україну. В наш час елементи А. присутні у віровченнях окремих протестантських і неопротестантських конфесій, найвизначнішою серед яких є Свідки Єгови (див. социніанство).

Значення в інших словниках

1. аріанство — Аріанство: — течія в християнстві, що заперечує вчення про єдину суть трійці [43]  Словник з творів Івана Франка
2. аріанство — аріа́нство іменник середнього роду іст.  Орфографічний словник української мови
3. аріанство — -а, с. Церковна єресь, названа за її автором – архієпископом Арією, який проповідував, що Бог-Син менший Бога-Отця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. аріанство — аріа́нство течія в християнстві в 4 – 6 ст., засновником якої був священик Арій з м. Александрії. Заперечуючи офіційне вчення церкви про єдину суть трійці, аріанці твердили, що «син божий» (Христос) нижчий за «бога-отця».  Словник іншомовних слів Мельничука
5. аріанство — Антитринітарна доктрина і рух у християнстві, створені у III ст. Арієм; послідовники а. уважали Христа і Св. Духа створіннями, а не іпостасями Бога Отця; засуджене на Нікейському соборі 325, втрималося до VI ст. серед германців.  Універсальний словник-енциклопедія