еквіполентність

ЕКВІПОЛЕНТНІСТЬ (від лат. aequipollens (aequipollentis) — рівносильний, рівнозначний) — логічна еквівалентність, збіг за значенням при можливій відмінності за смислом. Еквіполентними називають поняття, судження, формули тощо, які позначають ту саму сукупність предметів (але, можливо, мають різний смисл). Напр., у численні висловлювань формули 1(1 рлр) та 1pvp логічно еквівалентні, бо набувають одного значення — "істинне", проте різняться за смислом: перша виражає суперечності закон, друга — виключеного третього закон.

Значення в інших словниках

1. еквіполентність — -ності, ж. У логіці – збіг за значенням при можливій відмінності за смислом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. еквіполентність — ЕКВІПОЛЕ́НТНІСТЬ, ності, ж., книжн. Властивість за знач. еквіполе́нтний. Однією з головних властивостей міжмовних словесних відповідностей є перетин (еквіполентність) або включення (привативна опозиція) семантичних зон корелятів (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. еквіполентність — еквіполе́нтність [від лат. aequipollens (aequipollentis) – рівносильний, рівнозначний] у логіці – збіг за значенням при можливій відмінності за смислом.  Словник іншомовних слів Мельничука