Значення в інших словниках
-
закон —
Зако́н: — закон; чернечий орден [II] — тут: чернечий орден [33]
Словник з творів Івана Франка
-
закон —
зако́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
закон —
див. брунька
Словник синонімів Вусика
-
закон —
1. Необхідний, суттєвий, постійно повторюваний взаємозв’язок явищ реального світу, що визначає етапи і форми процесу становлення, розвитку явищ природи, суспільства і духовної культури. Розрізняють З.: загальні, специфічні, універсальні.
Словник із соціальної роботи
-
закон —
(урядовий) ДЕКРЕТ, УКАЗ; (основний) ІД. конституція; (поведінки) правило, норма; (узаконені правила) положення; (весільний) звичай, обряд; (життя) закономірність; ЖМ. принцип, догма, аксіома; ОК. неминучість.
Словник синонімів Караванського
-
закон —
В англійській мові слово law має два цілковито різних значення. По-перше, воно означає встановлення нормативного порядку в справах розумних істот (закон країни, моральні закони, закон Божий, правила гри в гольф); по-друге...
Енциклопедія політичної думки
-
закон —
[закон] -ну, м. (ў) -н'і, мн. -ние, -н'іў
Орфоепічний словник української мови
-
закон —
-у, ч. 1》 про що і без додатка, юр. Встановлене найвищим органом державної влади загальнообов'язкове правило, яке має найвищу юридичну силу. || тільки одн., без додатка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
закон —
Добрий дбає про закони для своєї оборони. Добрий не робить нічого лихого, тому й законів не потребує. Закон — павутина, де муха плутається, а джміль пролітає. Малих злочинців карають, а великі уходять безкарно. Як війна шаліє, то закон німіє.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
закон —
Віра, релігія
Словник застарілих та маловживаних слів
-
закон —
(англ. low) нормативний акт, прийнятий вищим органом державної влади у встановленому конституцією порядку. Має вищу юридичну силу стосовно інших нормативних актів (указів, постанов тощо).
Економічний словник
-
закон —
Нормативний акт загального характеру, обов'язковий для усіх громадян, ухвалений у визначеному порядку парламентом.
Універсальний словник-енциклопедія
-
закон —
зако́н не пи́саний кому, для кого. Хто-небудь не рахується з існуючими нормами, правилами поведінки, моралі, нехтує будь-якими зауваженнями. Дурням закон не писаний! (Укр.. присл..); Для багатьох наших технократів закон не писаний.
Фразеологічний словник української мови
-
закон —
ЗАКОНОМІ́РНІСТЬ (об'єктивно існуючий зв'язок між предметами, явищами і т. ін.), ЗАКО́Н, НЕОБХІ́ДНІСТЬ філос.; ЛО́ГІКА (у подіях, діях тощо). Закономірності суспільного розвитку; — Тепер..
Словник синонімів української мови
-
закон —
Зако́н, -ну, -нові, в -ні; -ко́ни, -нів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
закон —
ЗАКО́Н, у, ч. 1. про що і без додатка, юр. Встановлене найвищим органом державної влади загально обов’язкове правило, яке має найвищу юридичну силу. Аж ось лихий царя несе З законами, з мечем, з катами, З князями, темними рабами (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
-
закон —
рос. закон ухвалений у встановленому конституцією порядку нормативний акт найвищого органу державної влади, що регулює найважливіші суспільні відносини і має найвищу юридичну силу щодо актів інших державних органів. На основі...
Eкономічна енциклопедія
-
закон —
Закон, -ну м. 1) Зародышъ. Конст. у. там його й закону нема. Нѣтъ его тамъ и зародыша, нѣтъ и слѣда. Конст. у. 2) Загонь. Де ж такий закон є, щоб чоловіка нівечити. Харьк. 3) Исповѣданіе, обрядъ, предписаніе религіи, обычая.
Словник української мови Грінченка