Філософський енциклопедичний словник

креаціонізм

КРЕАЦІОНІЗМ (від лат. creatio — створення) — характерне для теїстичних релігій вчення про створення світу Богом з нічого. Безпосереднім чином К. пов'язаний з уявленням про Бога як надсвітову особистість, що вільно створює навколишній світ, дає поштовх для його руху, створює людину з її історією і т.п. У світоглядно-теоретичному плані центральна ідея К. про вольовий акт, що викликає буття з небуття, є спробою універсального, антропоморфно-ірраціонального зняття проблем саморозвитку світу та його спонтанно-індетерміністичних моментів. К. є характерним для всіх релігійних систем, але найбільш чітко прослідковується у монотеїстичних релігіях. Од серед. XIX ст. ідеї К. втрачають своє панівне знання у позарелігійній сфері. Нині класичний К. модернізується; з'явилися теорії творіння, яке "безперервно продовжується", "емерджентної еволюції" тощо.

Філософський енциклопедичний словник

Значення в інших словниках

  1. креаціонізм — креаціоні́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. креаціонізм — -у, ч. Вчення, що розглядає виникнення світу й людини як результат діяльності Бога, Творця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. креаціонізм — креаціоні́зм [від лат. creatio (creationis) – створення] антинаукове вчення про виникнення органічного й неорганічного світу внаслідок акту «божественного творіння», заперечує зміну видів в їхньому історичному розвитку. Ідеалістичний напрям у біології.  Словник іншомовних слів Мельничука