Філософський енциклопедичний словник

праксеологія

ПРАКСЕОЛОГІЯ (від грецьк. πραξιζ — справа, діяння; λογοζ — вчення) — програма комплексних наукових досліджень умов, засобів і принципів ефективної та якісної людської діяльності, яку в 20-х рр. XX ст. обґрунтував польськ. вчений Котарбінський. До сучасних напрямів праксеологічних досліджень належать: загальна теорія раціональної діяльності, структура організації трудових колективів, принципи функціювання і правила управління трудовими колективами, продуктивність праці, типологія помилок і порушень у процесі праці, критерії оцінки результатів діяльності, способи раціонального використання ресурсів і, зрештою, розробка практичних рекомендацій щодо організації ефективної праці та створення оптимальних моделей певних галузей розумової і фізичної праці.

Філософський енциклопедичний словник

Значення в інших словниках

  1. праксеологія — -ї, ж. Галузь наукових досліджень, що вивчає загальні умови та методи ефективної та раціональної людської діяльності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. праксеологія — ПРАКСЕОЛО́ГІЯ.  Словник української мови у 20 томах
  3. праксеологія — праксеоло́гія (від грец. πράξις – справа, діяння і ...логія) термін, яким іноді позначають галузь наукових досліджень, що вивчає загальні умови й методи правильної, ефективної та раціональної людської діяльності.  Словник іншомовних слів Мельничука