активація

актива́ція

(від лат. activus – діяльний)

1. Збудження молекул, атомів; перехід молекули з неактивного стану в стан з енергією, достатньою для здійснення хімічної реакції.

2. Обробка деревного вугілля та інших пористих тіл для збільшення їхньої здатності вбирати гази, рідини тощо.

Значення в інших словниках

1. активація — активація – активізація Збігаються в значенні “посилення діяльності”, але розрізняються сферою вживання і сполучуваністю. Тільки активація використовується в науковому стилі в розумінні “нейрофізіологічний...  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. активація — актива́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. активація — АКТИВАЦІЯ – АКТИВІЗАЦІЯ Активація, -ї, ор. -єю. Збудження чогось, посилення діяльності організму: активація вугілля, ферментна активація, рівень активації, активація молекул. Активізація.  Літературне слововживання
4. активація — Активация — activation — Aktivierung — 1) Збудження чогось, напр., молекул, атомів; перехід молекули з неактивного стану в стан з енергією, достатньою для здійснення хімічної реакції, напр., А. механохімічна.  Гірничий енциклопедичний словник
5. активація — -ї, ж., спец. Перехід із недіяльного стану в діяльний; посилення діяльного стану. Активація яйця — перехід зрілого яйця зі стану спокою до розвитку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. активація — АКТИВА́ЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Перехід з недіяльного стану в діяльний; посилення діяльного стану. Біогенні стимулятори, додані до ферментів рослинного походження, викликають їх активацію (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
7. активація — АКТИВА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Перехід з недіяльного стану в діяльний; посилення діяльного стану. Біогенні стимулятори, будучи добавлені до ферментів рослинного походження, викликають їх активацію (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 26).  Словник української мови в 11 томах