аларміст

алармі́ст

(франц. alarmiste – панікер, від alarme – тривога, неспокій)

людина, яка схильна до паніки, поширює неперевірені, необгрунтовані чутки, що викликають тривожні настрої.

Значення в інших словниках

1. аларміст — алармі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. аларміст — -а, ч. Людина, яка схильна до паніки, поширює неперевірені, необґрунтовані чутки, що викликають тривожні настрої.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. аларміст — АЛАРМІ́СТ, АЛЯРМІ́СТ, а, ч., заст. Людина, схильна до паніки, поширення неперевірених чуток, що викликають тривожний настрій; панікер. Як аларміст він побоювався, що переміщення робочих місць у Мексику нашкодить американським робітникам (із журн.  Словник української мови у 20 томах