анабіоз

анабіо́з

(від грец. αναβιωτις – оживання)

тимчасовий стан деяких живих істот, коли всі життєві процеси в їхньому організмі так уповільнюються, що немає видимих проявів життя. Є пристосуванням до переживання несприятливих умов.

Значення в інших словниках

1. анабіоз — анабіо́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. анабіоз — -у, ч., біол. Припинення або пригнічення життєдіяльності організму в несприятливих умовах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. анабіоз — АНАБІО́З, у, ч., біол. Припинення або пригнічення життєдіяльності організму в несприятливих умовах. Анабіоз спостерігається при погіршенні деяких умов існування (низька температура, відсутність вологи і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
4. анабіоз — Реверсивний (зворотний) стан удаваної смерті, що зустрічається у нижчих тварин і рослин; максимальне обмеження життєвих функцій організму в період несприятливих зовнішніх умов, напр., посуха, надто низька або висока температура.  Універсальний словник-енциклопедія
5. анабіоз — АНАБІО́З, у, ч., біол. Припинення або пригнічення життєдіяльності організму в несприятливих умовах. Анабіоз.. виражається у зниженні інтенсивності життєвих процесів при несприятливих умовах існування (Наука.., 10, 1963, 44).  Словник української мови в 11 томах