антисемітизм

антисеміти́зм

одна з форм національної і релігійної нетерпимості, що виражається у ворожому ставленні до євреїв. У капіталістичних країнах експлуататорські класи використовують А., щоб відвернути трудящих від класової боротьби. А., зокрема, широко використовувався самодержавством в Росії. А. був офіційною політикою у фашистській Німеччині. В СРСР А., як і ін. прояви расової чи національної ворожнечі, карається законом.

Значення в інших словниках

1. антисемітизм — антисеміти́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. антисемітизм — Юдофобія, юдофобство.  Словник синонімів Караванського
3. антисемітизм — Жидоненависть  Словник чужослів Павло Штепа
4. антисемітизм — -у, ч. Одна з форм національної та релігійної нетерпимості, що виражається у ворожому ставленні до євреїв.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. антисемітизм — АНТИСЕМІТИ́ЗМ, у, ч. Одна з форм національної та релігійної нетерпимості – ворожого ставлення до євреїв. Сіонізм і антисемітизм – це два обличчя однієї і тієї ж ідеології – расизму (із журн.  Словник української мови у 20 томах
6. антисемітизм — Позиція неприязні, ворожості до євреїв і осіб євр. походження; переслідування й дискримінація євреїв як етнічної, релігійної чи расової групи, а також погляди, які узаконюють такі дії.  Універсальний словник-енциклопедія
7. антисемітизм — Антисеміти́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. антисемітизм — АНТИСЕМІТИ́ЗМ, у, ч. Вороже ставлення до євреїв, штучно створюване й розпалюване реакціонерами в своїх класових інтересах. Верховоди самодержавного ладу насаджували антисемітизм з тим, щоб відвернути трудящих від класової боротьби проти капіталізму...  Словник української мови в 11 томах