астазія

аста́зія

(від а... і грец. στάσις – стояння)

втрата здатності стояти, переважно внаслідок захворювання нервової системи (істерії). А. найчастіше сполучається з абазією.

Значення в інших словниках

1. астазія — аста́зія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. астазія — -ї, ж. Втрата здатності стояти, перев. внаслідок захворювання нервової системи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. астазія — АСТА́ЗІЯ, ї, ж., мед. Втрата людиною здатності стояти внаслідок захворювань нервової системи. Останні роки життя жінка страждала на астазію (із журн.).  Словник української мови у 20 томах